4th Anniversary of the Full-Scale Invasion of Ukraine

Dear brothers and sisters in Christ,
Distinguished guests, representatives of various organizations, members of our community, and honoured authorities,

Christ is among us!

Today we gather in prayer, in remembrance, and in truth.

Four years ago, the full-scale invasion of Ukraine began. Four years of destruction. Four years of suffering. Four years of heroic resistance. Four years of tears that the world has seen — and many more that only God has seen.

As a Ukrainian, I stand before you with a heavy heart. As a priest, I stand before you with hope.

We gather in a church — and that is important. Because war attempts to destroy more than cities. It attempts to destroy memory, identity, faith, dignity, and the image of God in the human person. And yet, here we are — praying, remembering, standing.

Ukraine did not choose war. Ukraine chose freedom. Ukraine chose dignity. Ukraine chose to remain itself.

The cost has been enormous.

Thousands and thousands of lives lost. Families separated. Children displaced. Cities reduced to ruins. Every Ukrainian family carries a wound. Every one of us knows someone who has suffered, who has fallen, who continues to defend.

But we also know something else: courage.

The courage of soldiers defending their homeland.
The courage of mothers raising children under sirens.
The courage of volunteers.
The courage of refugees rebuilding their lives here in Canada.
The courage of a nation that refuses to disappear.

And here in Canada, we have witnessed another kind of courage — the courage of solidarity.

To the representatives of government and public service present today: thank you. Thank you for your support, your advocacy, your humanitarian assistance, and your moral clarity.

To the organizations and volunteers who have worked tirelessly — collecting aid, sponsoring families, organizing rallies, sending medical supplies — thank you.

To our parishioners and community members — thank you for opening your homes, your hearts, and your church.

Faith teaches us that evil is real. But faith also teaches us that evil does not have the final word.

In the Orthodox Christian tradition, we do not deny suffering. We bring it to the Cross. And at the Cross we see that violence, hatred, and death are not victorious in the end. Resurrection is.

Ukraine today carries a cross. But we believe deeply that crucifixion is not the end of the story.

We pray for peace — but not a false peace built on injustice.
We pray for justice — because without justice there can be no true peace.
We pray for the fallen — that their sacrifice may never be forgotten.
We pray for the wounded — in body and in soul.
We pray for those in captivity.
We pray for the displaced.
And yes, we pray for the repentance of those who wage war.

Today is not only about remembering tragedy. It is about reaffirming who we are.

We are people of faith.
We are people of dignity.
We are people who believe that truth matters.
We are people who believe that freedom is worth defending.

And as Ukrainians, wherever we live, we carry Ukraine in our hearts.

May God protect Ukraine.
May God strengthen those who defend her.
May God comfort every grieving family.
May God grant wisdom to world leaders.
And may God grant us perseverance until justice and peace prevail.

Вічная пам’ять загиблим.
Слава Україні!

Thank you.

Fr. Petro Tsenov

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Дорогі брати і сестри у Христі,
Шановні гості, представники різних організацій, члени нашої громади та достойні представники влади,

Христос посеред нас!

Сьогодні ми зібралися в молитві, у пам’яті та в правді.

Чотири роки тому розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну. Чотири роки руйнування. Чотири роки страждань. Чотири роки героїчного спротиву. Чотири роки сліз, які бачив світ — і ще більше тих, які бачив лише Бог.

Як українець, я стою перед вами з важким серцем. Як священник, я стою перед вами з надією.

Ми зібралися в храмі — і це важливо. Бо війна намагається знищити більше, ніж міста. Вона намагається знищити пам’ять, ідентичність, віру, гідність і образ Божий у людині. І все ж — ось ми тут: молимося, пам’ятаємо, стоїмо.

Україна не обирала війну. Україна обрала свободу. Україна обрала гідність. Україна обрала залишитися собою.

Ціна була величезною.

Тисячі й тисячі втрачених життів. Розділені родини. Переселені діти. Міста, перетворені на руїни. Кожна українська родина носить рану. Кожен із нас знає когось, хто постраждав, хто загинув, хто продовжує боронити.

Але ми знаємо і щось інше: мужність.

Мужність воїнів, які захищають свою Батьківщину.
Мужність матерів, які виховують дітей під звуки сирен.
Мужність волонтерів.
Мужність біженців, які відбудовують своє життя тут, у Канаді.
Мужність народу, який відмовляється зникнути.

І тут, у Канаді, ми стали свідками іншої мужності — мужності солідарності.

Представникам уряду та державної служби, присутнім сьогодні: дякуємо вам. Дякуємо за вашу підтримку, вашу позицію, вашу гуманітарну допомогу та вашу моральну чіткість.

Організаціям і волонтерам, які невтомно працюють — збирають допомогу, спонсорують родини, організовують акції, надсилають медичні засоби — щиро дякуємо.

Нашим парафіянам і членам громади — дякуємо за те, що відкрили свої домівки, свої серця і свій храм.

Віра вчить нас, що зло є реальним. Але віра також вчить, що зло не має останнього слова.

В православній християнській традиції ми не заперечуємо страждання. Ми приносимо його до Хреста. І біля Хреста ми бачимо, що насильство, ненависть і смерть не є остаточною перемогою. Воскресіння — ось перемога.

Сьогодні Україна несе хрест. Але ми глибоко віримо, що розп’яття — це не кінець історії.

Ми молимося за мир — але не за фальшивий мир, збудований на несправедливості.
Ми молимося за справедливість — бо без справедливості не може бути справжнього миру.
Ми молимося за полеглих — щоб їхня жертва ніколи не була забута.
Ми молимося за поранених — тілом і душею.
Ми молимося за тих, хто в полоні.
Ми молимося за переселених.
І так, ми молимося за покаяння тих, хто розв’язав цю війну.

Сьогоднішній день — це не лише про пам’ять трагедії. Це про підтвердження того, ким ми є.

Ми — люди віри.
Ми — люди гідності.
Ми — люди, які вірять, що правда має значення.
Ми — люди, які вірять, що свобода варта того, щоб її захищати.

І як українці, де б ми не жили, ми носимо Україну в наших серцях.

Нехай Бог береже Україну.
Нехай Бог зміцнить тих, хто її захищає.
Нехай Бог утішить кожну скорботну родину.
Нехай Бог дарує мудрість світовим лідерам.
І нехай Бог дарує нам витривалість, доки справедливість і мир не переможуть.

Вічная пам’ять загиблим.
Слава Україні!

Дякую.

о. Петро Ценов

Feast of the Parish Sisterhood of the Holy Protection of the Theotokos – October 5, 2025

On Sunday, October 5, 2025, our parish family of St. John the Baptist Ukrainian Orthodox Church in Oshawa joyfully celebrated the Feast of the Protection of the Most Holy Theotokos—the special feast day of our Parish Sisterhood.

This year’s celebration was organized and hosted by the men of our parish, in gratitude for the tireless love, faith, and service of our Sisterhood. Following the Divine Liturgy, a festive meal was held in the parish hall, beautifully prepared and served by the gentlemen of the parish. The warm atmosphere of fellowship, smiles, and laughter reflected the unity and mutual love that strengthen our parish community.

Our Sisterhood has always been the heart of our parish life—dedicated to prayer, hospitality, and service. Through their efforts, our church remains a welcoming home for all who come to worship and to share in fellowship. On this special day, we expressed our heartfelt appreciation and offered prayers that the Most Holy Theotokos continue to protect and bless all the women of our Sisterhood, granting them health, strength, and many blessed years!

May the intercession of the Mother of God always guide our parish family in faith, love, and unity.

(Photos from the celebration are included below.)

On Sunday, August 24th, our parish family gathered for a joyful Parish Picnic and outdoor Divine Liturgy at beautiful Camp Samac. Surrounded by God’s creation, we celebrated the Eucharist under the open sky, prayed together, and enjoyed fellowship, food, and fun activities. It was a day of spiritual renewal, community connection, and gratitude to God for His abundant blessings!

У неділю, 24 серпня, наша парафіяльна родина зібралася на радісний Парафіяльний пікнік та виїзну Божественну Літургію у мальовничому таборі Самак. На лоні Божого творіння ми молилися та звершували Євхаристію під відкритим небом, а після цього насолоджувалися спілкуванням, смачними стравами та веселими розвагами. Це був день духовного оновлення, єдності громади та вдячності Богові за Його щедрі благословення!

Fiesta 2025 – Thank You

Fiesta 2025. We were 1 of 11 eleven pavilions this year.  We participated in the opening concert at Memorial Park, we setup a booth for the street festival, we opened for 3 days during the week.  Our pavilion offered live shows performed by the Odesa Ukrainian Dancers with guest singers, great Ukrainian food, and several vendor tables selling traditional Ukrainian items and keepsakes.  Odesa pavilion donated half of our proceeds to the Canada-Ukraine Foundation.

Over 1,000 guests visited our pavilion and enjoyed the experience immensely.  Just some comments heard from the guests were:

• Odesa is the best pavilion in Fiesta!
• It’s so good to see kids who perform so well and keep their traditions alive.
• The atmosphere at Odesa is so welcoming, and shows the Ukrainian culture so well.
• More barabolianyky.

Overall, Fiesta was a resounding success for the Odesa pavilion.

It goes without saying that detailed planning paid off for Odesa, and the dedicated volunteers helped to bring the planning to life for Odesa.  This year our volunteers included recent immigrants from Ukraine, and together we stood to show Oshawa how we support our beloved Ukraine.  We would like to thank everyone who offered their time before, during and after Fiesta:

• Miss Odesa 
• Odesa Dancer instructors (Christine Stezik, Anastasiia Galiuk, Dmytro Krylenko, Olha Zaiets, John Stezik), Odesa Dancer parent volunteers
• ‘Head’ cook, food helpers in the kitchen, dishwashers, kitchen runners, food line servers, cashiers
• Bar ticket sellers, Passport sellers, Greeter, show MC
• Odesa pavilion planning committee (Val Barbarik, Carol Shewchuk, Ievgeniia Mangones, John Stezik, Darlene Iwaszko)

We would especially like to thank the young people who make up the Odesa Ukrainian Dancers.  Your dedication through the year clearly showed in your performances, and you delighted the crowds with every step.

It was truly a blessing to see everyone work together harmoniously and make Odesa pavilion the best place to visit during Fiesta. 

Слава Україні – Героям Слава! / Glory to Ukraine – To Heroes Glory!

Val Barbarik and John Stezik, Odesa Pavilion Co-Chairs